В Краматорську презентували другу хвилю опитування про те, як українці розуміють права людини

A+ A-

У Краматорську презентували результати другого загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці із ГО “Центр інформації про права людини”. Два роки, що минули від першого базового соціологічного дослідження, показали – українці цінують свої права і свободи, хоча й досі погано орієнтуються у змісті і походженні прав людини, сутності правових механізмів.

Як показало дослідження, 85% українців вважають право на життя найважливішим правом людини (два роки тому також було на першій сходинці, але із 78%). Помітно частіше про нього згадували на Донбасі (майже 97%). На перших позиціях у рейтингу найважливіших прав тут, як і загалом по Україні, опинилися також соціально-економічні права, причому на Донбасі про них згадували частіше, ніж в інших регіонах України: право на житло (90% опитаних на Донбасі проти 55% по Україні в цілому), право на освіту (77% проти 55%) та право на працю (73% проти 56%).

Серед цінностей найбільш актуальною для мешканців Донбасу виявилась свобода, відсунувши на друге місце безпеку. Досить несподівано, бо два роки тому ситуація була протилежна: безпеку як основну цінність у 2016-му обирали 91% опитаних, що було цілком зрозуміло із огляду на активну фазу збройного конфлікту в регіоні. У 2018 році на першому місці опинилась вже свобода (96%). Безпека, відповідно, на другому місці (86%), на третьому – справедливість (81%).

Цікаво, що частіше, ніж в інших регіонах, на Донбасі висловлювали готовність терпіти матеріальні труднощі заради збереження своїх прав – цей варіант обрали троє з чотирьох опитаних (74%). Для порівняння на Заході України цей показник удвічі менший: лише 36% жителів Західного регіону готові поступитись матеріальним достатком заради дотримання громадянських прав та свобод.

“Причина криється у тому, що саме жителі Донбасу на власні очі побачили, до яких наслідків може привести втрата свободи і всіх людських прав. Свобода – як повітря: її не помічаєш, поки вона є. Однак опинившись із реальною загрозою її втратити, людина зовсім по-іншому починає цінувати свої права і навіть готова терпіти матеріальні труднощі заради збереження прав і свобод”, – вважає Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.

Мешканці Донбасу продемонстрували високий рівень неприйняття колективної відповідальності та неправових методів. Так, близько 78% (найвищий показник по Україні) вказали на неприпустимість дій, подібних до нападу на ромську громаду у Львові у червні 2018 року. Кожен другий мешканець Донбасу (48%) рішучіше налаштований не виправдовувати злочини, вчинені українськими військовими в зоні бойових дій, ще кожен четвертий опитаний (23%) вважає за можливе не звертати увагу лише на незначні порушення.

Важливим для Донбасу виявилося питання дискримінації. Частіше за все тут заявляли про існування дискримінації за статусом вимушеного переселенця, інвалідністю, а також майновим станом. Натомість відсоток респондентів, які заявили, що ніколи особисто не стикалися із проявами дискримінації, на Донбасі виявився найбільшим (76,6%).

Загалом у регіональному розрізі Донбас виявився більш толерантним до різних груп населення – колишніх засуджених, вимушених переселенців, ромів, безробітних, наркозалежних, а також людей з непопулярними політичними поглядами (наприклад, тих, хто підтримує російську агресію тощо) – тут більша кількість людей вважає, що права цих груп не можна у жодному разі обмежувати.

Мешканці Донбасу песимістично оцінюють зміни у ситуації з правами людини, які відбулися з часів Євромайдану: лише 2% вважають, що ситуація покращилася, а той час як переважна більшість (58%) заявляють, що нічого не змінилося, а 23% переконані, що з дотриманням прав людини стало гірше. “Що стосується рівня дотримання прав людини, на Донбасі середні оцінки дотримання практично всіх прав виявились вищими за середній бал порівняно з іншими регіонами (оцінювання відбувалося за 5-бальною шкалою). Цікаво, що два роки тому оцінки були навпаки – найнижчими з-поміж усіх регіонів”, – розповів Андрій Сухарина, аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.

Несподівано велика кількість жителів Донбасу (73%) вважають, що особисто їхні права ніколи не порушували (по Україні – 40%). Причину цього Володимир Яворський, експерт Центру інформації про права людини, вбачає у низькій обізнаності: “На жаль, в Україні половина населення навіть не знають, що їхні права порушуються і що йдеться саме про реалізацію особистих прав, а не примхи якихось державних чиновників. Це дає підстави припустити, що люди в переважній більшості не знають своїх прав”.

Найбільш ефективним засобом захисту прав людини в уявленні мешканців Донбасу сьогодні є звернення до поліції (майже 30% респондентів), що є неочікуваним результатом, бо два роки тому поліція не увійшла навіть до п’ятірки ефективних засобів захисту прав. На другому місці стоїть звернення до національних судів – 27% опитаних на Донбасі у 2018 році. На третьому місці – звернення у ЗМІ (23%). Цікаво, що два роки тому жителі регіону покладали головні надії на Європейський суд з прав людини, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також на міжнародні і вітчизняні правозахисні організації. 

ДОВІДКА

Презентація дослідження відбулась у межах регіонального туру “Що українці знають та думають про права людини”. Краматорськ — перше місто на мапі туру. Події відбудуться також у Дніпрі, Львові, Харкові та Одесі із завершальною презентацією у Києві 10 грудня, з нагоди Міжнародного дня прав людини. Проект реалізується Центром інформації про права людини за підтримки Програми розвитку ООН в Україні. 

Загальнонаціональне репрезентативне опитування дорослого населення України було проведене з 11 по 24 липня 2018 року. Усього було опитано 1998 респондентів в усіх областях України та в місті Києві, окрім окупованих територій. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Опитування проводилося на підконтрольній уряду України частині Донецької та Луганської областей.

Контактна особа:

Сокуренко Єлизавета

тел.: +380 93 93 89 240,

ел. адреса: ys@humanrights.org.ua